Перехід повинен був відбутися ще в березні 2009 року, проте країна до цього не дозріла. Тому загальні вибори перенесли на 2014 рік. Тим часом зовсім не очевидно, що через п’ять років все пройде як треба. Фіджі здійснює перехід до демократії останні років двадцять.
За цей час країна пережила чотири державні перевороти, поміняла три конституції, проте основні, структурні суперечності суспільного і політичного устрою так і залишилися недозволеними
Рішення президента Рату Джозефа Ілойло про анулювання конституції, прийнятої в 1997 році, стало відповіддю на чергову політичну кризу. Вдень раніше 9 квітня Верховний суд Фіджі визнав незаконною діяльність військового уряду, прем’єром якого був командувач фіджійськой армією Йосайя Вореке “Френк” Баїнімарама (Josaia Voreqe “Frank” Bainimarama).
Сам Баїнімарама не став сперечатися і заявив, що підкорятиметься рішенню суду. Тим самим країна залишилася без уряду. Скасувавши конституцію, президент Ілойло, як відзначає ВВС News, спробував заморозити кризу і уникнути загострення політичного протистояння. При цьому він не збирається узурпувати владу.
Навпроти …

Фіджі президент відмінив конституцію →

20 тис.), на Вануа-льову - Лабаса (св. 20 тис.).
на чолі держави - президент і віце-президент. Існують дорадча Президентська рада і Велика рада вождів (вищі представники кланової ієрархії). Президент (Рату Джозефа Ілойло, з 2000) і віце-президент (Джопе Сеніло-лу) вибираються Великою радою вождів максимум на два терміни по 5 років за порадою прем’єр-міністра. Законодавчий орган - двопалатний парламент.
Ніжняя, палата представників (71 депутат), обирається на 5 років (голосування обов′язкове, наступні вибори - в 2006). Склад складний: з 46 етнічних місць 23 зарезервовані за етнічними фіджійцамі, 19 - за індо-фіджійцамі, 3 - за іншими етнічними групами і 1 - за островом Ротума, 25 місць - внерасовиє.
У верхній палаті 34 сенатори, призначаються президентом також на 5 років (24 корінних фіджійца - по рекомендації Великої ради вождів, 9 - по власному внерасовому вибору і 1 - по рекомендації Ради острова Ротума). Виконавча влада - у уряду на чолі з прем’єр-міністром (Л.
Карасеві, з …

Держбуд →

У 1997 із-за зниження світових цін на цукор і розбіжностей між фермерами і землевласниками сповільнилися темпи економічного розвитку Фіджі. Засуха 1998 нанесла утрату цукрової промисловості.
В 1999 економічний стан країни стабілізувався.
Зростання ВВП в 2002 оцінювалося в 4,6%. ВВП (по паритету купівельної спроможності) склав 4,8 млрд. дол. США, а з розрахунку на душу населення - 5600 дол. Структура ВВП по галузях економіки в 2000 виглядала таким чином: частка сільського господарства - 17%, промисловості - 25%, сфери послуг - 58%. Трудові ресурси Фіджі оцінювалися в 1999 приблизно в 137 тис.
людина; безробіття складало 7,6%. Ок. 79% населеня було зайнято в сільському господарстві (включаючи натуральне господарство).
Основна товарна культура - цукровий очерет, важливе значення мають також кокосова пальма, імбир, ананаси і цитрусові. Цукровий очерет обробляється орендарями переважно на невеликих ділянках, а кокосова пальма - на крупних плантаціях. Для внутрішнього споживання вирощують маніок, рис, батат і банани.
Отримало розвиток …

Економіка →

Турбулентність внутрішньополітичного положення позначається на темпах приросту ВВП.
У 1994-2001 вони знизилися в середньому до 2,65% в порівнянні з 3,1% в 1984-93, але в 2001-02 знов підвищилися - до більше 4%. Дві провідні галузі - туризм (головне джерело іноземної валюти) і виробництво цукру (основна стаття експорту). З орієнтацією на експорт швидко розвиваються швейна, лісова, деревообробна і меблева галузі, рибальство. Здобуваються і вивозяться золото і срібло.
У сільському господарстві вирощуються кокосова пальма (копра і пальмове масло йдуть на експорт), хлібне дерево, банани, таро, ямс, імбир, мускатний горіх, батат, цитрусові, розлучаються велика рогата худоба, свині, вівці. Приблизно 50% економічно активного населення зайнято у виробництві цукру, 15% - в державному секторі, інші в промисловості і ринковому секторі послуг.
Залежно від стану цукрової галузі (з 2000 переживає депресію) рівень безробіття сильно коливається: в межах 7-25%. З країни продовжується витік кваліфікованих кадрів, багато в чому викликаний політичною нестабільністю.
Ок. 600 км. узкоколейних залізниць використовується для …

Економіка Фіджі →

Поліція комплектується з представників різних національностей, але в армії служать виключно фіджійци меланезійського походження.
Завдяки значній площі і центральному положенню серед інших острівних держав Фіджі відвіку грали важливу політичну роль в Південній частині Тихого океану. Країна є членом Південнотихоокеанської Комісії, Південнотихоокеанського форуму і ООН.
Економіка Фіджі заснована на сільському господарстві і обробці сільськогосподарської продукції, проте важливу роль грають також туризм, рибальство і гірничодобувна промисловість. Основна товарна культура - цукровий очерет, важливе значення мають також кокосова пальма, імбир, ананас і цитрусові.
Цукровий очерет обробляється переважно орендарями на невеликих ділянках, а кокосова пальма - на крупних плантаціях. Для внутрішнього споживання вирощують маніок, рис, батат і банани. Отримало розвиток молочне і м’ясне тваринництво, розводять велику рогату худобу, кіз, свиней і свійську птицю. Рибальство грає істотну роль для забезпечення населення продовольством.
Частина продукції експортується. У складі улову переважає тунець. На Фіджі ведеться здобич золота і срібла, розробляються родовища вапняку, є запаси міді і бокситів невисокої якості. У …

Фіджі - державний лад →